П’ять уроків для світу і для України

2023-11-04 14:22:56

     3 листопада у приміщенні Вченої ради Українського державного університету  імені М.П. Драгоманова відбувся круглий стіл «Російсько-українська війна. Уроки для Європи та світу». Організували його Федерація всесвітнього миру України та Українська Рада Миру.

     Участь у круглому столі взяли науковці, освітяни, діячі культури, дипломати, представники громадських організацій України, а також члени делегації Федерації всесвітнього миру з Франції, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Чехії та представники двох організацій при ООН — UNIDO і ЮНЕСКО.

 

     В одному з наступних матеріалів ми детальніше розкажемо про обговорення цієї важливої теми на міжнародному круглому столі. Сьогодні пропонуємо виступ голови Української Ради Миру, ректора Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського Михайла ЗГУРОВСЬКОГО на цьому заході,  який поклав початок обговоренню.

 

     Шановні друзі, пані та панове! Насамперед, від імені Української Ради Миру я щиро вітаю учасників міжнародного круглого столу і наших закордонних  колег — представників керівних органів Федерації всесвітнього миру: пана Жака Маріона, др. Дітера Шмідта, др. Юрая Лайди, пані Шантал Комагата та керівника проєктів UNIDO пана Афсара Ратора.

     Хочу висловити особливу подяку нашим гостям за те, що вони змогли подолати численні труднощі й приїхати до нас у цей драматичний для України час.

     Українська Рада Миру та Федерація всесвітнього миру співпрацюють майже 20 років у справі миротворчих ініціатив та реалізації численних спільних проєктів. Немає сумніву, що ця співпраця сприяла розвитку дружніх відносин між Україною і народами інших країн світу, які об’єднують свої зусилля у прагненні жити в мирі та злагоді, формуванню філософії ненасильства, толерантності та взаєморозуміння. Я особисто з великим теплом пригадую свій візит на запрошення Федерації всесвітнього миру до Сан Мун Університету в Сеулі.

     Варто відзначити, що протягом 73 років Українська Рада Миру активно пропагує ідею мирного співіснування між народами, націями й релігійними конфесіями. Ми закликали розв’язувати конфлікти, що виникають,  дипломатичним шляхом, з метою збереження миру та гармонії в суспільстві.

     Але, на жаль, 24 лютого 2022 року росія почала неспровоковану війну проти України, зневаживши міжнародне право і світовий порядок, який зберігався з 1945 року — з часу закінчення Другої Світової Війни.

     Народ України став на захист своєї Держави. Українська Рада Миру стала пліч-о-пліч зі своїм народом заради Перемоги над агресором. Опираючись на міжнародні правові акти, державну політику України, на своїй звітно-виборній конференції 12 квітня 2023 року наша організація ухвалила програму дій на час воєнного стану, яка ґрунтується на Українській Формулі Миру Президента України Володимира Зеленського.

     Головним засадничим пунктом цієї формули є досягнення справедливого миру в Україні на основі суверенітету, територіальної цілісності й незалежності нашої країни. Ця тема стала головною під час проведення серії зустрічей радників з безпеки у червні цього року в Копенгагені (Данія), у серпні в Джуді (Саудівська Аравія) і на Мальті в кінці жовтня.

     Україну підтримали демократичні країни світу, створивши потужну коаліцію. Разом з тим, війна в Україні триває вже понад двадцять місяців. Вона стала спусковим гачком для війни на Близькому Сході й відкрила потенційну можливість для диктаторів в інших куточках світу роздмухувати полум’я насильства, наближаючи усіх нас до третьої світової війни.

     Важливо розуміти, чому не запрацювали міжнародні запобіжники безпеки і   які уроки підносить нам ця нова геополітична ситуація у світі. Наведу декілька найбільш важливих з цих уроків.

     Урок №1. Зроблено потужний замах на парадигму нового справедливого світу. Ця парадигма, яка була заснована у 1945 році Ялтинською Декларацією, ґрунтувалася на повазі до законів, визнання свободи й життя людини як найвищої цінності, визнання суверенітету і кордонів країн світу.

     Урок №2. Організація Об’єднаних Націй в особі Ради Безпеки ООН, яка створювалася з метою встановлення та гарантування миру у світі, далі не може розв’язувати проблеми, що руйнують світовий порядок. В основі цієї кризи лежить інституціональна неспроможність ООН виконати своє найважливіше завдання — гарантування збереження миру. Неможливість ухвалювати важливі рішення притаманна також і Європейському Союзу та ОБСЄ.

     Урок №3. Сьогодні дедалі гучніше звучить ядерний шантаж росії, лунають   постійні погрози Україні та її союзникам щодо завдання тактичних ядерних ударів. Тренування ракетних військ стратегічного призначення на минулому тижні. Визначення блоку НАТО як головного ворога росії. Це чіткий сигнал  усьому світу про те, що росія веде війну не лише проти України, вона розпочала цивілізаційну війну проти демократичного світу, і що черга його громадян бути втягнутими в це протистояння є лише питанням часу. 

     Урок №4. Санкції колективного Заходу проти росії не спрацювали. Здійснивши комплекс заходів для обходу цих санкцій, росія спромоглася збільшити свій воєнний бюджет до 3,6% від ВВП у 2023 році й запланувати його на рівні 6% від ВВП у 2024 році. Переорієнтувавшись з європейських на великі азійські ринки, росія забезпечила можливість наповнення фонду національного добробуту і свого золото-валютного запасу. Усе це дозволило їй швидко перебудувати економіку на воєнний лад, а країну спрямувати на шлях тривалого ведення війни. Дослідження вказують на спроможність росії підтримувати воєнні дії на попередньому рівні протягом наступних 4–5 років.

     Урок №5. Побоюючись подальшої ескалації війни, колективний Захід надає дозовану, обмежену військову і політичну допомогу Україні, сподіваючись, що москва, задовільнившись захопленням частини України чи навіть повним знищенням української держави й нації, дасть спокій демократичному світові. Разом з тим, як наголосив у тижневику «Економіст»  головнокомандувач Збройних Сил України генерал Залужний, війна набуває позиційного, затяжного характеру. Виходячи з багаторазової переваги росії в ресурсах, у війні на виснаження Україну в перспективі двох-трьох років незворотно чекає поразка. На прикладі Мюнхенської угоди від 1938 року, маємо пам’ятати, що в агресора, після поглинання однієї жертви, апетит щодо  наступних значно зростає. Далі може настати черга країн Європи, з ще більшими людськими втратами й руйнуваннями, що неприпустимо у XXI столітті.

     Якими ж можуть бути подальші дії світової спільноти, спрямовані на збереження і захист миру на Землі? На наш погляд, головними з них є такі:

     1. Вето, яке під час створення Ради Безпеки ООН вводилося для захисту одного члена цієї організації у разі змови проти нього усіх інших, тепер стало інструментом агресії одного порушника правил світового порядку проти всього демократичного світу. Тому пропозиція Президента Зеленського і  деяких інших світових лідерів реформувати ООН, забравши право вето в  агресора, є єдино можливим шляхом повернення цій організації реального статусу гаранту миру у світі.

     2. Від аналогічної проблеми зараз потерпають Євросоюз і ОБСЄ. Вони мають зробити новий крок для творення нового світу — позбутись консенсусу як обов’язкової умови для ухвалення всіх рішень на користь голосування більшості країн.

     3. Звісно, за такі реформи мають проголосувати росія в ООН та Угорщина і Словаччина в ЄС, на що вони очевидно не підуть. Виникає замкнуте коло. Тоді світ постане перед необхідністю радикальних змін глобальної архітектури безпеки: країни, які не погоджуються зі злом, мають залишити старі, не здатні зупинити війну організації, як-от ООН, і створити нові.

     4. Як закінчити війну в Україні? Чи можливо це зробити на полі бою, чи проблему можна вирішити дипломатичним шляхом за нових геополітичних обставин? Чи існує ідеологічна основа такого врегулювання? Якщо так, то яка вона? Такі самі запитання виникають і стосовно війн та збройних конфліктів на Близькому Сході, в Ємені, Ефіопії, Південному Судані, Конго, усього у 20 куточках світу. Стає зрозумілим, що затягування цих пожеж веде до їхньої  глобалізації. Людство постало перед новим викликом — пошуком нової, дієвої архітектури безпеки.

     Цей виклик є головним і для Федерації всесвітнього миру, і для Української Ради Миру, і для багатьох інших миротворчих організацій. Ми вважаємо, що зусилля Федерації всесвітнього миру, спрямовані на примирення і співпрацю релігійних лідерів різних країн і віросповідань, є одним з важливих напрямків подолання фундаментальної кризи, що виникла. Ми спільно маємо думати й працювати над цим.

     Дякую за увагу!

За матеріалами ...

 

Виступ
Й.В. Надзвичайного і Повноважного Посла,
заступника голови МГО "Рада з екологічної безпеки",
професора Цибуха Валерія Івановича
«Екологічні наслідки російсько-української війни»
на Круглому столі
"Російсько-українська війна.
Уроки для Європи та світу".
3 листопада 2023 року.
 


Шановні колеги!

     Маю честь представити на нашій Третій панелі круглого столу звернення МГО «Рада з екологічної безпеки», яка об’єднала представників вчених, політичних і державних діячів та коротко висловити  наше бачення екологічних наслідків російсько-української війни.


     Перш за все, хотів би підтримати висновки (уроки) цієї страшної війни, які зробив Голова УРМ академік Згуровський М.З. та Президент НАПН академік Кремень В.Г.


     Протягом майже двох років війни (та ще 8-ми років агресії рф на Сході України і анексії Криму) відбувається екоцид по відношенню до людей, тварин, птахів, природи: лісів, водоймищ, еко-парків, атомних станцій, хімічних виробництв, тощо.


     Сьогодні це ще й питання екологічної безпеки та нашого спільного майбутнього, бо, як відомо, кордонів в екосистемі немає.


     Війна рф в Україні – це перший за останні роки міжнародний конфлікт із такою значною та непоправною шкодою довкіллю.


     Міністерство екології України наводить жахливу статистику.

     російським агресором за період війни нанесено збитків нашій країні на суму 2,3 трильйона грн. (приблизно 600 млрд. доларів).

     Від дій агресора під загрозою знищення 2,5 млн. га природоохоронної мережі Європи.

     Від ворожої техніки гине європейське біорізноманіття. Це тисячі видів рослин, які занесені до Червоної книги України і охороняються Законом. Бойові дії порушують спокій диких тварин. Вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок.

     Воєнні дії нищать ліси України, що також вплине і на продовольчу безпеку світу.


     Більше 3,5 тисяч ракет росія випустила по Україні із 24 лютого. Ворожі снаряди, які щодня влучають  у нашу критичну інфраструктуру та житлові будинки, спричиняють значні загоряння, у тому числі лісів.

     Це призводить до значного забруднення атмосферного повітря небезпечними речовинами.

     Забруднення від обстрілів не має кордонів; забруднене повітря теж немає кордонів.

     Викиди в атмосферне повітря, що були спричинені воєнною агресією рф на території України, переносяться, осідають та мають вплив на території  інших держав, іноді на відстані в тисячі кілометрів.


     Окрема тема – заміновані території. Розриви мін призводять до забруднення грунтів важкими металами – свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, нікелем. Це  робить грунт небезпечним, а в деяких випадках  -  непридатним для подальшого сільськогосподарського використання.


     Забруднення річок внаслідок російської агресії також може торкнутися і сусідніх країн.


     Ці цифри і факти вражають, адже теперішня війна – безпрецедентний випадок заподіяння шкоди українському довкіллю, який не можна порівняти навіть зі шкодою, завданою під час Другої Світової Війни.


     Далі.

     Підрив Оскільського водосховища.

     Оскільське водосховище входить до десятки найбільших в Україні за площею та об’ємом. У жовтні, вдруге з лютого  відбувся частковий підрив його греблі (околиці села Оскіл Харківської області): вибух влаштували росіяни, тікаючи  від ЗСУ. Вода Оскільського водосховища постачалася жителям Донецької й частково Луганської області, росіяни такими діями залишили частину населення без води, а ще – влаштували чергову екологічну катастрофу.

     Підрив окупантами Каховського водосховища.

     Каховська ГЕС на Херсонщині, яка є частиною Об’єднаної енергосистеми України, забезпечувала покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності й мобільний аварійний резерв важливий об’єкт інфраструктурної безпеки України.

     Це означає відсутність як чистої води для пиття, так і води для потреб сільського господарства, оскільки під загрозою Каховська зрошувальна система, яка забезпечує поливом весь південь країни.


     Масова загибель дельфінів у Чорному морі.

     В акваторії Чорного моря проживають три види дельфінів, і всі вони – червонокнижні. Щороку там гине близько 20 тисяч дельфінів. Причиною аномальної кількості смертей дельфінів науковці називають присутність російських військових кораблів в акваторії, що видають потужні сигнали.

     Грають свою трагічну роль також і розливи нафти – за даними офіційного ресурсу Міндовкілля України "ЕкоЗагроза", за рік війни у води потрапило 11 тисяч тон нафтопродуктів.


     Неочевидний наслідок – загибель птахів. Зараз оголене дно Каховського водосховища вкрите птахами. Поки що екологи не можуть пояснити, що до цього призвело, але серед імовірних причин загибелі – гучні звуки від вибухів, які часто призводять до розриву серця та смерті тварин.


     Руйнація біосферних об’єктів.

     За майже два роки повномасштабної війни в Україні, від війни постраждали вже 20% заповідників.


     Тотальне замінування територій і знищення ґрунтів.

     В Україні заміновано 30% усієї площі держави. Орієнтовно – це як дві території Австрії. За підрахунками фахівців потрібно буде десятки років для розмінування територій. Фахівці прогнозують, що на це потрібно буде мінімум 50 років ,а максимум-750 років…

     Крім того, важливо говорити про забруднення ґрунтів, про території, вкриті воронками після артобстрілів.

     Глобальний наслідок: варварський видобуток ресурсів.


     Горіння лісів і пожежі – внаслідок у повітря потрапило майже 50 тон шкідливих викидів.

     Окрім цього, повністю вигоріло щонайменше 23,3 тисячі гектарів лісів.


     Фізичне руйнування міст.

     По-перше, це призводить до утворення величезної кількості відходів, а, по-друге, потребує ще більше природних ресурсів для відбудови. Багато ресурсів ми потребуватимемо на відбудову Чернігова, міст на Харківщині та Донеччині.


     Говорячи про наслідки війни, можна виокремлювати окремі події, але більшість наслідків мають довготривалу шкоду. Їх потрібно розбирати комплексно, саме тому важливо замислюватись над тим, як теперішні події вплинуть на майбутнє.

     Наразі спрогнозувати всі можливі наслідки та назвати остаточну шкоду, завдану довкіллю від агресії рф, неможливо. Одне можу сказати точно, відновлення потребуватиме десятків років. І тут без допомоги міжнародних партнерів нам не обійтися.

     Важливо, на наш погляд, об’єднання зусиль широкої громадськості щодо реалізації Української Формули Миру, її десяти пунктів, в т.ч. екологічний напрямок (восьмий пункт Формули: Антиекоцид).

     Розраховуємо на підтримку та спільні дії наших друзів з Федерації всесвітнього миру. Підтвердження цього – сьогоднішня зустріч, круглий стіл, наше неформальне спілкування.

     Продовжуємо працювати заради спільного майбутнього!

^